Без умінь самоаналізу не може бути розвитку. Практика завершилася, але більшість з вас стане молодими спеціалістами. Ви будете працювати в школі, до вас будуть приходити вчителі-наставники, завучи, директор. Мета відвідин уроку може бути різною: підтримка, допомога, знайомство, але це все одно певна форма оцінки, контролю якості вашої роботи. І ви маєте знати нащо слід звертати найбільшу увагу, на які якості вашої роботи будуть зверати увагу.
І те що вам прощалося на практиці, може стати суттєвим недоліком у роботі.
Познайомтесь із зразками бланків, що використовуються у контролі роботи вчителя. Дивитися
Познайомтеся із рекомендаціями: Олександра Глазова. Молодому колезі: як аналізують урок
Шановні студенти уважно опрацюйте рекомендації, а потім подайте аналізи своїх уроків (один за першою схемою, другий - за другою).
ЯК ЗДІЙСНИТИ САМОАНАЛІЗ УРОКУ
Самоаналіз уроку - інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.
Від уміння проаналізувати ситуації, що виникли у процесі проведення уроку, багато в чому залежить спроможність учителя організувати наступну педагогічну діяльність. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати чужі та свої помилки.
Пам’ятка для самоаналізу уроку учителем
У процесі самоаналізу уроку доцільно відповісти самому собі на такі запитання:
Ø Наскільки зміст уроку відповідає вимогам навчальної програми?
Ø Яке місце уроку у вивченні теми або розділу? Як він пов’язаний з попереднім і наступними уроками теми (розділу)?
Ø У чому специфіка уроку? Який його тип? Чим вмотивований вибір нестандарнтного типу (якщо є)?
Ø Яка мета уроку (навчальна, виховна, розвивальна)? Який між ними взаємозв’язок? Які основні шляхи обраня для досягнення мети?
Ø Чи формувалися на уроці мовні й мовленнєві компетенції ( на уроках літератури - аксіологічна та літературознавча)? Чи надавалась належна увага особистісному розвитку учня?
Ø Наскільки структура уроку виявилася раціональною для досягнення мети? Чи правильно було розподілено час на уроці?
Ø Які завдання уроку були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані в завданнях?
Ø Які методи навчання були поєднані для розкриття нового матеріалу? Наскільки доцільний вибір методів навчання? Чи було застосовано інноваційні методи (розв’язання проблемних завдань, навчання за алгоритмами, моделювання ситуацій спілкування і под)?
Ø Які форми навчання були застосовані на уроці, їх доцільність та ефективність?
Ø Наскільки доцільно було використано наочність і технічні засоби навчання?
Ø Наскільки доцільно було використано наочність і технічні засоби навчання?
Ø Які реальні навчальні можливості учнів та їхні особливості були враховані при плануванні та проведенні уроку? Чи було застосовано диференційований підхід до учнів?
Ø Чи проводилася робота з розвитку мовлення, чи збагачуваввся й уточнювався словниковий запас учнів, чи удосконалювався граматичний лад мовлення, чи провадилася робота над правильним інтонуванням і дотриманням орфоепічних норм? Чи зверталася увага на дотримання мовного режиму?
Ø Як було організовано контроль рівня засвоєння мовних і мовленнєвих знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався? На чому грунтувалося оцінювання?
Ø Чи було використано виховні можливості змісту дидактичного матеріалу з мови (ентокультурознавчі відомості, інформація про загальнолюдські цінності) та літературного (література)?
Ø Що допомогло забезпечити належний рівень працездатності учнів протягом усього уроку?
Ø Чи вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?
Ø Чи підтримувалась належна психологічна атмосфера у спілкуванні з учнями? Завдяки чому?
Ø Чи було передбачено «запасні» методичні прийоми на випадок непередбачених ситуацій?
Ø Чи були відхилення від плану уроку, якщо так, то чому? Що в плані (конспекті) уроку варто відкоригувати?
Ø Чи повністю вдалося реалізувати поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як і коли можна це виправити?
Ø Які недоліки уроку? У чому полягають їхні причини?
Ø Які висновки необхідно зробити на майбутнє?
Існує декілька алгоритмів самоаналізу уроків. Пропонуємо вашій увазі деякі з них.
Схема самоаналізу уроку І
1. Яке місце уроку у вивченні теми, розділу, курсу? Як пов'язаний урок з попередніми й наступними уроками? У чому його специфіка?
2. Як характеризуються реальні навчальні можливості учнів класу? Які особливості учнів були враховані мною при плануванні уроку?
3. Досягення мети:
Ø освітні завдання уроку;
Ø виховні завдання;
Ø завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;
Ø взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.
4. Які задачі були для мене головними, стрижневими, як було враховано особливості класу, окремих груп учнів?
5. Чому саме така структура уроку була, на мою думку, раціональною для розв’язання цих завдань? Наскільки раціонально було використано час?
6. Які основні поняття були головні на уроці і чому? Як співвідносилися діяльність учнів щодо сприйняття нового матеріалу та самостійне розв’язання ними мовних задач?
7. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими їхній вибір і поєднання?
8. Яке поєднання форм навчання було обрано для опрацювання нового матеріалу і чому? Чи було застосовано диференційований підхід?
9. Як було організовано контроль рівня засвоєння мовних знань, мовно-мовленнєвих умінь і навичок учнів?
10. Чи повністю було використано виховні можливості дидактичного матеріалу?
11. Як використовувався на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно було використано наочність і технічні засоби навчання?
12. Чи було забезпечено психологічний комфорт? Чи було дотримано культури розумової праці? Чи не були учні перевантажені?
13. Чи було передбачено інші види робіт на випадок виникнення непербачуваної ситуації?
14. Чи повністю вдалося реалізувати всі завдання? Якщо не вдалося, то чому? Які саме?
Схема самоаналізу уроку 2
1. Чи відповідає зміст мого уроку вимогам програми, чи правильно визначено тип уроку, як цей урок пов’язаний з попередніми й наступними уроками?
2. Чи правильно мною були визначено навчальну, виховну й розвивальну мету уроку та його завдання? Чи досягнуто мети? Чи відповідає завданням зміст уроку?
3. Чи правильно визначено структуру уроку? Чи вдало було організовано на уроці роботу з формування основних мовно-мовленнєвих умінь, навичок?
4. Які методи навчання були застосовані на уроці? Чи доцільні їх вибір і поєднання?
5. Чи доцільно використано наочність і технічні засоби навчання?
6. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи вдалий їхній вибір і поєднання?
7. Чи ефективно було організовано самостійну роботу учнів, чи застосовувались елементи самоосвіти та самовиховання?
8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання й мовно-мовленнєві вміння учнів?
9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж щодо домашнього завдання, чи визначалися його обсяг і складність? Чи було воно диференційованим?
10. Чи раціонально використано час уроку?
11. Які елементи, етапи, форми, методи були найбільш вдалими, чому?
12. Чи здійснювались внутрішньопредметні і міжпредметні зв'язки? Як?
13. Чи було дотримано правил педагогічного такту, етики, норм стосунків вчителя й учнів?
14. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів? Які недоліки було виявлено, як їх усувати?
Оформлення
Самоаналіз уроку української літератури,
проведеного Івановою Оксаною Сергіївною
25.02.10 в 6-А класі ЗОШ № 57
Керівник від бази практики - …
Тема уроку. Емма Андієвська. Життя української письменниці й художниці. «Казка про яян».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Вступні фрази
Єдиної схеми не існує.
Важливо, щоб аналіз описав методичні переваги,
шляхи досягнення мети та результативність уроку
- Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення ... відводиться ... . Проведений урок - перший у системі уроків ... На наступних уроках робота буде спрямоввуватися ...
- Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення (теми, розіділу, уроки) учні ... . Метою проведеного уроку було ... , оскільки ... .
- Вибір типу і структури уроку зумовлено завданнями, що вирішувалися на уроці:
- При підготовці до уроку було враховано
- У плануванні враховано
- При виборі методів і прийомів виходили з ...
- Це забезпечувало (дозволяло, надавало можливість)
- Урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнуто, що підтверджується ...
Єдиної схеми не існує.
Важливо, щоб аналіз описав методичні переваги,
шляхи досягнення мети та результативність уроку
Це уривок із самоаналізу
Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено мету уроку: сформувати в учнів образ Емма Андієвська, талановитої української письменниці, нашої сучасниці, що живе закордоном, але усім серцем і творчістю пов’язана з Україною; забезпечити усвідомлення учнями поняття «притча»; сприяти формуванню культури усного мовлення, його логічності, формування в учнях високих людських якостей: взаємоповаги, взаємодопомоги, чуйності, людяності.
(зверніть увагу на формулювання мети, це вже майже зміст, орієнтири, а не відписка)
При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог: (тут має бути пояснення)
Вибір тип та структура уроку зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із шести логічно взаємозв`язаних етапів: (тут може бути пояснення) Така послідовність роботи відповідає логіці навчального процесу – від формування мотиву до практичного результату (або етапи роботи визначено із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань).
Підготовка до уроку складалася (включала, передбачала) …
На початку уроку було …( проведено, забезпечено).
Знайомство з особистістю письменниці відбувалося з опорою на ілюстративні матеріали. Учні висловили свої припущення про її життя і творчість, а далі прочитали повідомлення у підручнику. У результаті був зроблений висновок, що Емма Андієвська наша сучасниця, яка є українкою всією душею, вона талановита художниця і письменниця. Є картини цікаві, незвичайні, дещо дивні.
Такий висновок дав можливість логічно перейти до актуалізації знань учнів про алегорію та казку, що було необхідно для розкриття основних ознак нового літературного поняття «притча». Учням було запропоновано розкрити, «розшифрувати» зміст картини художниці-письменниці, а потім пригадати чи знають вони літературний прийом, коли за зображуваним ми прочитуємо (вгадуємо) прихований зміст, у яких творах це буває? Учні шляхом декількох навідних питань встановили, що цей прийом називається алегорія, зустрічається він у байках.
Далі учням було повідомлено, що твір Емми Андієвської також буде будований на алегорії, тобто в ньому за сюжетом можна буде прочитати прихований зміст, задум автора. Тільки це буде не байка. А казка-притча. Далі учням було запропоновано назвати ознаки казки і спрогнозувати особливості тексту, що прочитаємо: незвичайний. фантастичний, з чарами, перетвореннями. Далі у процесі бесіди учні пригадали, що знайомі з жанром «притча» - знають біблійні притчі, і змогли назвати ознаки притчі, адже вона має спільні ознаки від казки (цікава розповідь, можливо з фантастикою) та притчі (алегорична). Для закріплення поняття притча учні почитали визначення у підручнику та два учні повторили його перед класом.
Така підготовча робота (пригадування, порівняння, спостереження, прогнозування) забезпечила активність учнів та викликала зацікавлення у подальшій роботі.
Первинне знайомство з твором почалося з аналізу назви та прогнозування змісту. далі первинне читання вчителем та продовжене сильними учнями. Така робота сприяла ...
