Запрограмувати повністю урок неможливо, але варто до цього прагнути

Повертаючись до питання про залікові. 

 "На залікові уроки не приходять психологи, не забирають дітей, бо він заліковий". 

Узагалі потрібно з більшою повагою ставитися до нашої праці: керівник має витрати 2-3 години часу, щоб подивитися зірваний урок, урок на якому ви намагаєтесь знайти вихід, де 50% часу непродуктивні, бо ви достатньо не продумали роботу, а учні неготові? Який у цьому сенс? Після такого уроку ви самі з легкістю визначите свої проблеми: не готовність.

Інша справа, коли ви ретельно продумали й реалізували заплановане, і тоді є сенс обговорювати ваші знахідки, відкриття, ви і ваш керівник відчуваєте задоволення. А моментів, що можуть бути покращені, завжди безліч, і якщо після вдалого уроку ви можете такі моменти визначити, то і є ваше зростання. Така робота корисна з багатьох причин: ви вчитеся поки плануєте, поки виношуєте, поки готуєтесь, ви переживаєте, ви осмислено проходите етап уроку за етапом, а після вже знаєте точно, що вдалося, а що слід робити інакше. Без такої роботи руху уперед немає.

На які уроки слід запрошувати? На гідні.

Чи має  керівник виїхати  о 7 годині з дому, щоб подивитися на урок «нашвидкуруч» студентки, а потім ще до 5-7 години вечора працювати? Ви ж, дорогенькі, у школі знаходитесь 2-3 години, а ми працюємо по 8-12, а готуватися нам також треба, і сім’ї  в нас є. То чи варто витрачати наш  (такий обмежений) час на відвідини зірваних уроків?

Зірвані уроки бувають, причини в тому різні, що тут можна аналізувати? Треба виходити із ситуації. Тут вам і керівник від бази практик  допоможе.

Ми ж робимо те, що керівник від школи не зробить (не помітить, не зрозуміє причин ваших проблем, вирішить, що вам усе одно не допоможеш), бо у нього інший досвід, інші обов’язки. Буває вчителям самим бракує вміння створювати творчі конспекти (індивідуальні особливості, відсутність досвіду, часу – причин безліч). Правда, багатьом з вас щастить працювати з справжніми фахівцями, але ж не всім. А іноді вчителі дуже переймаються вашою некомпетентністю і не вимагають від вас  належного (хоча самі дуже не задоволені вашою роботою).

Ви ж маєте пам’ятати – ви обличчя  університету.

А конспекти слід учитися писати, писати творчо, цікаво. Таких конспектів - одиниці. Хто не лінується знаходить час приїхати в університет, проконсультуватися, а самовпевнені сидять і вважають, що у них усе добре. А в чому «справжня добрість»? Викладач проводить заняття – і в нього є завжди над чим подумати, а в наших студентів – ні?

Відвідувати без попередження не можна. Це стрес, і він може зашкодити уроку. І завуч, і директор мають завжди попереджати. А ваша підготовка полягає в тому, щоб опанувати емоції і якнайретельніше подбати про зміст, продумати так, щоб не губитися, не збиватися, добре володіти матеріалом. А що буває? Студенти пояснюють те, що самі не вивчили, не розібралися, дома не виконали вправи, не знають на пам’ять, те що запитують у учнів. Це банальні зауваження. Для того, щоб їх зробити не варто їхати на урок. Цього просто не повинно бути. Такий урок слід не зараховувати.

Ми вже зрозуміли, що наші студенти стали настільки самовпевнені, що вже «землі не чують». От якби ми справді ставили оцінки за усіма критеріями, і ви відчули, що на «5» проводять урок 1-2 студенти з 25, а інші на слабенькі «4», а часто «задовільно». Ви у вчителя спитайте чи поставив би він вам «5» за урок? Не за сумлінність, старанність, відповідальність, а за урок. Чи цікавим є ваш конспект учителю?

Усім порада: пишіть на відео уроки, привозьте нам і дивіться. Цікаво виходить.

 Можливо, у вас і шедеври, але коли наші студенти ідуть працювати в школу, коли на уроки приходить завуч, то ніяких шедеврів. А поки вчилися такі ж як ви: навіщо конспекти, навіщо спостереження, як  це можна спланувати …

Далі подаю конспект уроку. Такі конспекти переважають у наших студентів.  Питання, невже це наше обличчя? Невже такі уроки можуть стати уроками пізнання, уроками відкриття, уроками творчості?  

Ні, це урок виконання вправ, урок «урокодатєля», урок типу «я вам зараз буду говорить,  а ви виконувати». Прикро, дуже прикро. Урок – катастрофа. Сподіваюсь серед ваших залікових таких ми не зустрінемо.

Червоним позначено мої помітки.

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними допустовими частинами.

Мета. Ознайомити учнів з складнопідрядними реченнями з підрядними допустовими частинами. Вчити з'ясовувати, за допомогою яких сполучників і сполучних слів можуть приєднуватися підрядні допустові. Визначити на які питання вони відповідають. Розвивати вміння і навички логічного мислення, робити самостійно висновки та узагальнення. Виховувати любов до мови, до рідного слова.

Обладнання: підручник??? (А я думала підручник – засіб навчання, навчальна книга), таблиця підручника, картки ??? (Які), ігри??? (Які)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організація класу

• Привітання

Доброго дня! Дуже рада бачити всіх вас у нашому  класі. ??? (Банально. Чи варто це писати?)

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

 Вправа 209 ??? (Ні виду роботи, ні форми. Просто вправа, і хто знає, як з нею будуть працювати?)

Напишіть невеликий твір на основі власного досвіду за поданим початком. Вживайте вивчені види складнопідрядних речень.

НАЙПАМ’ЯТНІШИЙ ДЕНЬ МОГО ЖИТТЯ

У житті людини бувають моменти, які вона зберігає в куточку свого серця, мов недоторканні найцінніші коштовності. Пам’ять про них зігріває радує…

• Бесіда

 - Отже які види складнопідрядних речень ви вживали? ??? (До чого «отже»?)

- Які види складнопідрядних речень ви знаєте ще?

- Які види обставинних ви вже вивчили?

 - Які питання виникли?

 - Які труднощі?

III. Оголошення мети й теми уроку.

      Сьогодні ми з вами розглянемо складнопідрядні речення з підрядними допустовими частинами. З’ясуємо, на які питання вони відповідають, за допомогою яких сполучників і сполучених слів вони з’єднуються. ??? (Говори, моя губонько, ти мені не заважаєш. Які там технології особистісно-зорієнтованого уроку? Вчителька сама для себе все й розкаже)

ІV.. Подача нового матеріалу. ??? (Який русизм «подача»)

·        Робота з текстом

Розгорніть, будь ласка, підручник на сторінці 130. Прочитайте текст. ??? (З якого дива, чому мають читати? Бо вчителька так сказала. Яка там мотивація, логічні переходи!)

·        Бесіда

      Яка тема цього тексту?

      Що хотів нам сказати автор?

      Поясніть заголовок?

·        Словникова робота

      Запишіть слова подані у рамці.

      Давайте правильно вимовимо їх.

·        Завдання

            Випишіть із тексту виділені складнопідрядні речення, в яких складнопідрядні частини означають умову, всупереч якій здійснюється, те про що йдеться в головній частині, і відповідають на питання не зважаючи на що?

Отже, цей вид обставинних називається допустовими. ??? (А це було пояснення нового матеріалу, так собі мимохідь. Сподівання тільки на те, що в класі знаходяться учні, що й без вчительки все знають або здогадуються).

·        Робота з правилами. ??? (Спроба урізноманітнити роботу. Але як готує ряд? Це творча група? Чи диференційоване завдання? Як організовується перевірка? Мабуть, як піде).

Розглянемо правило на сторінці 131.

Перший ряд готує поняття Складнопідрядних допустових.

Другий – Питання на які відповідає підрядна допустова частина і наводить приклади.

Третій  розкаже про сполучники і сполучені слова, за допомогою яких підрядна частина приєднується до головної.

Висновок. ??? (Хто цей висновок робить, про що він і який, можна лише здогадуватися).

V.    Закріплення.

Для того, щоб закріпити це правило, нам необхідно попрактикуватись. Для цього виконаємо вправу 211

• Колективна усна вправа

Поставте, де треба розділовий знак. Визначте вид речення. ??? (Чого може навчити студентка, яка сама не вживає ком? Як вона виконає вправу, чи не зробить сама більше помилок, ніж учні).

Автомобіль рушив м’яко  хоч міг за кілька секунд набрати сто кілометрів. Поодинокі зустрічні машини сліпили очі зате вони освітлювали тротуар. Хоч тепло ще та осінь уже підходить жартома. Нестерпно пекло сонце хоча вже був кінець вересня. У настіж відчинене вікно хоч було вже близько десяти годин вечора лилося непевне присмеркова не світло. Весна бере  своє дарма що сніг хрумкотить під ногами.

• Самостійна письмова вправа

А зараз  я хочу подивиться як ви засвоїли цей матеріал. Для цього зробимо вправу 214 самостійно. Перші три виконавці отримають оцінку.  ??? (Я ж кажу, «тіран»,  а не вчителька: «я хочу»

Перебудуйте прості речення в складнопідрядні з підрядними допустовими частинами.

            Вкрай втомившись, мандрівники все ж йшли вперед. Незважаючи а пізній час, молодь не розходилась. Дуже поспішаючи, ми  все ж не змогли встигнути на літак. Вислухавши зауваження колег, архітектор не погодився переробляти свій проект.

 ??? (Дуже продуктивна робота для дев’ятикласників: переписали п’ять речень, і написали ще чотири, і ті з помилками. Ключі до вправ у студентки відсутній).

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

Отже ми сьогодні познайомилися з допустовими частинами складнопідрядного речення

• Асоціативний кущ ??? (Діти розумні і  милосердні, звичайно, вони все скажуть. Але в цьому немає заслуги студентки. Учні могли відкрити книжку і вивчити цей матеріал за 10 хвилин, а навіщо ж вони бідні просиділи 45? Що змістовного й інформативного у цій роботі?)

Які асоціації у вас виникають коли я кажу Допустові  підрядні речення. ??? (Відсутність розділових знаків починає дратувати. Як  можна вчити когось, якщо сам жодну кому не вживаєш?).

VII. Домашнє завдання. ??? (Традиційно відсутній інструктаж, про мотивацію й годі казати).

Виконайте вправу 215.

??? (В кінці уроку студентка роздарує учням оцінки, бо ніякої системи оцінювання протягом уроку вона не продумувала).

Питання: скільки часу витратила студентка на написання такого продуманого, логічного, змістовного, творчого, оригінального уроку???

Відповідь: не варто було витрачатись, час пройшов даремно.

Щоб написати такий конспект не потрібно вчитися в університеті. Такі уроки здатен провести будь-хто із старшокласників (у них є «дні  самоврядування», і вони граються у вчителів). Наша студентка ж прийде з усією серйозністю і почне імітувати діяльність вчителя. А тепер подумайте, як ви виглядаєте в очах учнів на таких уроках??? Ви хочете виглядати смішними? Може вони й відверто не засміються, бо виховані, але п’ятикласник просто зірве дисципліну, шестикласник почне займатися своїми справами, семикласник буде дивитися на вас позіхаючи, восьмикласник проігнорує. І в усьому будете винні тільки ви. Якщо урок змістовний і цікавий, то й учні ставляться до роботи інакше, і ви працюєте з ентузіазмом. А якщо ви його відбуваєте, і тема не подобається, і матеріал вам не зрозумілий, не цікавий, і вам взагалі не зрозуміло, чому вчитель так уроки проводить, а вам не можна. То що тут скажеш… Упаси Господи, школу від таких студентів. 

Є над чим подумати.

І я рада, що моя дочка вже закінчує школу. А поки онуки підуть в школу, то в ній з’явиться нове покоління вчителів. І якось це не дуже тішить… але є надія.